5 липня у самому серці столиці, на Майдані Незалежності, пройшла мирна акція під назвою «Я без тебе, як жовтий без синього». Захід присвятили військовополоненим та захисникам, яких досі вважають зниклими безвісти. Серед учасників — рідні, близькі, друзі та небайдужі громадяни, які прийшли нагадати суспільству й владі про тих, хто досі не повернувся додому. Люди тримали в руках фотографії та плакати з іменами своїх близьких.
Організаторами виступили сім’ї військових із 71-ї окремої бригади ДШВ. До них приєдналися й інші родини захисників із різних підрозділів. Про це повідомила кореспондентка Суспільного.
На акцію прийшла Галина, чоловік якої зник на Покровському напрямку ще у грудні 2024 року. Жінка розповіла, що востаннє спілкувалася з ним 6 грудня: тоді він вирушав у рейд і попередив, що довго не матиме зв’язку. «Він завжди казав, що мої молитви дають йому крила», — ділиться Галина.
Наталія чекає свого сина Владислава, який служив у 71-й бригаді й пропав під Кураховим. «Ми всією родиною чекаємо на нього: мама, брат, бабуся. Без нього життя втратило сенс», — каже вона.
Схожу історію має й Вероніка: її чоловік зник сім місяців тому. За офіційними даними він числиться безвісти, але у родини є відео, де, ймовірно, його тяжкопораненого виводять у полон.
Своїх зниклих рідних згадували й інші учасники акції: батька Інни з 44-ї ОМБр, дядька Злати, нареченого Олени. Всі вони вимагають прозорої інформації та реальних кроків із пошуку.
На площі встановили символічну мапу України, вкриту паперовими серцями з іменами воїнів. Це — нагадування, що кожне ім’я для когось є найдорожчим у житті.
Учасники заявили, що й надалі виходитимуть на такі акції, доки всі захисники не повернуться додому.
За офіційними даними, станом на лютий 2025 року у реєстрі зниклих безвісти перебувають майже 63 тисячі людей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголошує: близько 40% звільнених із полону раніше вважалися зниклими безвісти.
